Поради батькам

Поради вчителя-дефектолога для батьків, щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами

1. Щоб навчання дитини з особливими освітніми потребами проходило якомога продуктивніше, Вам треба усвідомити, що це складний, довготривалий процес, який передбачає злагоджену роботу вчителя-дефектолога і батьків, які в свою чергу повинні мати терпіння та уміння розуміти свою дитину. 
2. Щоб уникнути маніпуляцій з боку дитини, чітко проговорюйте правила поведінки вдома, в транспорті, в навчальному закладі, в публічних місцях.

3. Старайтеся створити таке середовище для дитини де будуть розвиватися її самооцінка, впевненість у власних силах. Пам'ятайте, що Ваша дитина потребує постійної уваги та підтримки, хваліть її за кожен усіх, навіть за не значний, спонукайте дитину до нових спроб і звершень.
4. Якщо Ви бачите що зараз у Вас з дитиною виникне конфлікт, то говоріть з дитиною стримано і спокійно з наполегливими нотами в голосі. Не слід підіймати голос на дитину особливо прилюдно, цим Ви тільки погіршите ваше становище. Уникайте таких ситуацій, по можливості давайте дитині право вибору, не будьте дуже категоричні.
5. Дослухайтеся до порад та рекомендацій педагогів, а також спеціалістів хто дотичний до роботи з вашою дитиною. Консультуйтеся з фахівцями та лікарями, якщо Вам це рекомендують. Це удосконалить роботу спеціалістів, які працюють з Вашою дитиною.
6. Виконуйте домашні завдання та закріплюйте навички засвоєні в навчальному закладі. Краще, коли це систематично та щоденно. Допомагайте дитині у виконані завдань, але не виконуйте за неї.

7. Якщо дитина втомилася - дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Поради батькам, що виховують у сім’ї дитину з особливими освітніми потребами

Розвиток дрібної моторики у дітей

Поради батькам, які виховують дитину з порушенням опорно-рухового апарату

Важлива інформація для батьків  стосовно звернення до фахівців ІРЦ 

В чому полягає батьківська підтримка для дитини з особливими освітніми потребами

Хто такий вчитель-дефектолог?

Дефектолог - фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я.
Фахівців прийнято розділяти на дві категорії: тих, хто навчає і виховує дітей з обмеженими можливостями здоров'я та тих, хто працює в галузі корекційної педагогіки.
Дефектологія - це досить складна наука, що поєднує в собі медицину, психологію і педагогіку.
Сучасний фахівець не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.
Фахівців у галузі дефектології є кілька:
Учитель-дефектолог (тифлопедагог) - фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми із зором (тотально сліпі, слабозорі, з порушеннями (вадами) зору).
Учитель - дефектолог (сурдопедагог) - фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми зі слухом (тотально глухі, слабочуючі та з вадами слуху).
Учитель - дефектолог (олігофренопедагог) - фахівець, який працює з дітьми з інтелектуальними порушеннями (розумовими вадами).
Учитель-дефектолог (логопед) - фахівець, який працює з усіма видами мовних порушень.
Учитель дефектолог (ортопедагог) - фахівець, який працює з усіма видами порушень постави та дітьми з вадами опорно-рухового апарату, хворими на дитячий церебральний параліч.
Дефектолог виконує наступні функції: 

  • проводить глибоке і всестороннє обстеження особливостей розвитку кожної дитини, веде роботу, спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей; 
  • розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам'ять, мислення та ін.) 
  • розвиває навички спілкування і мовну діяльність дітей;
  • веде консультування батьків, під час якого вони вчаться необхідних прийомів навчання і виховання своєї дитини.

Робота з дітьми вимагає від фахівця певних якостей.
Серед них:
- терпіння;
- стресостійкість;
- дружелюбність;
- здатність до співпереживвання.

Переваги професії:
  • соціально важлива робота: фахівці цієї галузі дарують дітям шанс на щасливе життя;
  • затребуваність професії на ринку праці і на ринку освітніх послуг у час розвитку інклюзивної і спеціальної освіти;
  • можливість поєднувати роботу і приватну практику.

Недоліки професії фахівець стикається з ризиком перевтоми і ризиками незахищеності від агресії дитини зі складними вадами у період загострення психічних процесів.

Але яким би талановитим не був вчитель-дефектолог, результат його роботи залежить від бажання батьків допомогти своїй дитині. Адже фахівець не може займатися з дитиною на протязі усього дня, тому основна частина занять і відповідальності за виконання рекомендацій лягає на плечі рідних і близьких дитини. І якщо батьки не будуть старанно виконувати усі рекомендації дефектологів, то всі зусилля фахівця можуть виявитися марними.

Вплив сім'ї на успішне виховання та навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку

Дитина з особливостями психофізичного розвитку - не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб: на повноцінну освіту, відпочинок, працю, створення сім'ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Тому питання особистісного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів. З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню труднощів її адаптації. Основну роль у вихованні дітей з особливими освітніми потребами відіграють саме батьки, що важливою функцією сімейного виховання є пробудження та підтримка в дітях прагнення навчатися.

     У чому ж полягає вплив сім'ї і школи на успішне навчання особливої дитини?

Сучасна школа дає дитині наукові знання і виховує свідоме ставлення до дійсності, а родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння налагоджувати дружні стосунки з ровесниками, дотримуватися позитивної соціальної поведінки, справедливості. Важливим є рівень психологічної зрілості дитини, що характеризується високим ступенем розвитку таких якостей і процесів, як:
  • сформованість прийомів ігрової діяльності;
  • розвиток соціальних емоцій і достатній рівень морального розвитку;
  • розвиток уяви;
  • достатній рівень наочно-образного мислення, пам'яті, мовлення, уваги, спостережливості;
  • адекватна самооцінка.

Важливо, щоб педагоги і родина виховували в особливого вихованця навички:
  • сприймати й оцінювати себе як повноцінну особистість;
  • усвідомлювати й відображати особисті почуття та бажання;
  • визначати своє місце в колективі;
  • адекватно реагувати на помилки та невдачі;
  • приймати рішення;
  • розв'язувати конфлікти позитивним шляхом;
  • позитивно сприймати інших дітей та спілкуватися з ними.

І батьки, і школа завжди можуть знайти можливість для формування пізнавального інтересу в особливих школярів. Перш за все потрібно сформувати позитивне ставлення до діяльності, розкрити її зміст, потім залучити дітей до розв'язання практичних та пізнавальних завдань; у ході роботи обов'язково підкреслити досягнення дітей, підбадьорювати та підтримувати інтерес постановкою все нових і нових завдань та питань.
Якщо стане помітно, що особливі школярі не цікавляться навчанням та навчальними предметами, то спершу потрібно з'ясувати, чим іншим цікавляться, яке коло інтересів. Це важливо знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних та запобігти нерівномірному розвитку здібностей.
Якщо особлива дитина зазнає труднощів у навчанні, то можна скористатися такими порадами.

При появі у дитини труднощів в оволодінні письмом:

1. Важливо вчасно помітити, що дитині важко писати, можна самому, а краще з педагогом, проаналізувати, в чому утруднення: поганий почерк, повільне письмо, недописування, неправильне написання літер, порушена диференціація звуків тощо.

2. Звернутися до дитячого психолога, дефектолога чи логопеда.

3. Отримавши у дефектолога, логопеда рекомендації та певні завдання, потрібно виконувати їх разом з дитиною щодня по 20-25 хвилин.

Які ж можна дати рекомендації батькам щодо подолання у дітей труднощів у набутті навичок читання?

  1. Постійно приділяйте увагу розвитку зв'язного мовлення, збагачуйте словниковий запас, слідкуйте за правильністю вимови звуків.
  2. Своєчасно звертайтеся до логопеда при порушенні вимови звуків та утрудненні в опануванні навичками читання.
  3. Доброзичливо, а не насильно прилучайте дитину до читання.

Необхідно обов'язково сформувати у дитини потребу та бажання читати. Для цього корисно пропонувати книги, які їй цікаві. Не наполягати, щоб дитина читала тільки вголос. Корисно щоденно читати вголос всього кілька хвилин для відпрацювання темпу та закріплення навичок читання. Добре заохочувати дитину та переконувати її, що труднощі в оволодінні навичками читання можна та потрібно подолати.

Виховання та розвиток кожної дитини відбувається за певних умов і під впливом інших осіб. Кожному, хто виховує дітей з особливими потребами, завжди треба пам'ятати слова великого вченого І. Павлова: "...Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови " .

Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно!